Edvard Munch: Magic of the North

Живописні світи Мунка – початковий поштовх до модернізму

Радикальна модерність Едварда Мунка в живописі була викликом для його сучасників. Це стосувалося, зокрема, художньої сцени Берліна приблизно 1900 року, на яку норвезький художник-символіст глибоко вплинув. Натомість він отримав там підтримку та зміг продовжувати розвивати свою творчість. Видання щедро ілюстроване та майстерно описує історію Мунка та Берліна.

У 1892 році Асоціація берлінських художників запросила досі невідомого Едварда Мунка (1863–1944) на виставку. Публіка була вражена барвистими, схожими на ескізи картинами. Художник насолодився фурором і переїхав до міста на Шпрее, де неодноразово перебував до 1908 року. Тут він опанував техніку друкованої графіки та вперше представив картини в кількох безперервних серіях, які стали центральними в його творчості. У Берліні незабаром концепція «Магії Півночі» (Стефан Цвейг) перестала асоціюватися з романтичними чи натуралістичними фіордовими пейзажами, а з психологічно концентрованими живописними світами Мунка.

Про авторів:

Томас Келер є директором Берлінської галереї, Державного музею сучасного мистецтва, фотографії та архітектури в Берліні з 2010 року.

Стефані Гекманн очолює колекцію образотворчого мистецтва Берлінської галереї з 2014 року та є куратором виставки.