Книги про східне мистецтво

Великолепный альбом, посвященный шедеврам исламского искусства.

От Испании до Ирана, от Центральной Азии  до Индии – в этом издании собраны памятники утонченной художественной культуры с тысячелетней историей. Исламским мастерам удалось достичь удивительных результатов в области архитектуры, керамики, каллиграфии, книжной  миниатюры, ткачества. 

В этом несложно убедиться, заглянув в наш альбом. Выдающиеся произведения искусства исламского мира представлены здесь красочными иллюстрациями  и познавательными сопровождающими текстами. Все произведения распределены по главам, посвященным той или иной исторической эпохе, и предварены историческими экскурсами. В отдельной части книги рассматриваются базовые принципы исламской художественной культуры.

Ислам распространялся с поразительной быстротой и легкостью в мире, истощенном бесконечными войнами между византийской и персидской империями. Все это влияло на экономические, социальные, общечеловеческие и религиозные ценности. В течение нескольких десятилетий ислам завоевал Испанию и часть южной Италии, преодолел пустынные пространства Сахары, обратив население черной Африки и противостоя местным культам. Затем он распространился по беспредельным азиатским регионам, пока не достиг Индии, где встретился с ведическими культами и буддизмом. На севере ислам достиг Оксианы (ныне в Узбекистане), превзойдя завоевания Александра Великого, чтобы приблизиться к границам китайской империи. Территории, на которых утвердился ислам, были свидетелями расцвета греко-римской, иудео-христианской и впоследствии греко-православной цивилизации на Западе, персидско-зороастрийской на Востоке. Наследство этих цивилизаций лежит в основе художественного исламского опыта. В культурной и, следовательно, художественной среде исламский мир вбирал в себя творческую энергию, технику и традиции подчиненных народов, необычайно богатые и разнообразные. Произведения исламской культуры зачастую не имеют аналогов в других культурах и весьма самобытны. На иллюстрациях в книге представлена архитектура, живопись, каллиграфия, керамика, стекло, ковры.

Книга прикрашена чудовими індійськими мініатюрами 17-18 століть, ніжність письма яких наголошує на поетичності стосунків закоханих. Серед ілюстрацій ви знайдете тантричне живопис, малюнки гуашшю, скульптуру зі слонової кістки та інші рідкісні зображення. Багато хто з них публікується вперше. Інтерес до «Камасутри» не слабшає сторіччями. У жодній країні світу почуття любові не зазнавало такого всебічного та докладного дослідження, зведеного в ранг високої науки, як в Індії. Сюжети «Камасутри», присвячені вічним людським пристрастям – пожадливості, потягу та відштовхуванню, інтригам та іншому – ніколи не перестануть полонити нас, оскільки здебільшого є частиною нашого власного досвіду.

Книга об увлечении Европы и Америки стилем шинуазри. В ней удачно сочетаются серьезность научного исследования, доступность изложения и богатство иллюстративного материала. Издание рассчитано на искусствоведов, дизайнеров, а также на широкий круг читателей. Перевод с английского.

Настоящее издание является публикацией «Манга» крупнейшего художника Японии Хокусая (1760–1849)

Изначально «Манга» была напечатана в 15 выпусках, выходивших с 1814 по 1878 г. Многие называют ее пра-мангой – прародительницей целого художественного направления в японском искусстве, оказавшей также огромное влияние на европейский импрессионизм.

Русское издание – это первая полная и детально прокомментированная публикация «Манга». Подобных изданий (по полноте иллюстраций и комментариев) в мире не существует. Издание состоит из 4 книг. Первая включает введение в «Манга», переводы текстовых фрагментов и комментарии к каждой из 900 страниц, на которых содержатся изображения около 4000 персонажей и сюжетов, плюс указатели. Три другие книги представляют приближенное к факсимильному воспроизведение всех страниц авторской манга. Все четыре книги помещены под дизайнерский переплет, стилизованный под аутентичную дальневосточную книгу.

Переплет делался и тиснился вручную, вручную также ставилась и киноварная печать Хокусая.

У цій книзі багато вперше. Вперше російською видається книга присвячена Японській відвертій гравюрі Сюнга. Вперше у виданні представлено понад 700 творів. Коли ми їх відбирали із тритисячної колекції, йшли справжні редакційно-мистецтвознавчі баталії. До книги увійшли найцікавіші, найзначніші та рідкісні роботи. Вперше проведено атрибуцію деяких гравюр та книг. Хвалитися не добре, але це справді круто!

Про Сюнга

З моменту створення цих хвилюючих образів минули сотні років, проте японська еротична гравюра продовжує приковувати погляди глядачів у всьому світі.

Можна довго сперечатися про те, хто вперше взявся за зображення на папері, у глині ​​чи мармурі сексуальних сцен. Їх можна виявити ще на фресках Стародавнього Риму або на античних вазах Греції. Вся Європа в епоху Відродження не гидувала картинками, що піднімають тонус. Та чому тільки Європа? Щось подібне було характерним і для древнього Перу. А що вже сказати про Індію, де Камасутра є своєрідною абеткою для чоловіків і жінок! Славився цим мистецтвом і Китай. Але якщо запитати знавця цього жанру про найефектніші зразки образотворчого мистецтва, то відповідь буде однозначною: на цьому терені найуспішніше попрацювали майстри ксилографії Японії XVII-XIX століть.

Не натякаємо на сексуальну розбещеність японських майстрів культури. Справа в тому, що взаємини статей у всій їхній різноманітності в Японії завжди сприймалися як щось природне, причому не обмежене суто сімейними рамками в японській релігії - синтоїзмі - не вдасться знайти нічого, що кидало б похмуру тінь на секс.

Навіть древні міфи, присвячені космогонічним процесам, нерідко насичені суто сексуальними подробицями. Візьмемо, наприклад, опис процесу зародження світу, викладений у найдавнішому писемному пам'ятнику Японії – «Кодзики», датованим 712 роком. Результатом цього цілком безневинного, з погляду японця, божественного інцесту і стала поява Японського архіпелагу, а разом з ним і всього світу, в якому ми живемо. У країні здавна існував (і досі зберігається!) фалічний культ, пов'язаний із прославленням богині родючості.

Сюнга в дослівному перекладі означає весняні картинки. Чому японці дали таку назву малюнкам? Найвірогідніше, цей термін був запозичений у китайців. Але у Японії він прижився. Можливо, це з характерним цього народу чітким відчуттям зміни пір року. Саме навесні під теплим сонячним промінням не тільки оживає природа, а й загострюються людські почуття, емоції переповнюють душу.

Книжки-альбоми сюнга спочатку вважалися найкращим та неодмінним подарунком молодятам з боку батьків, родичів чи друзів. Частина гравюр у книжці зображала дуже реалістичні ситуації, інша була більш фантазійною, де коханці приймали воістину неможливі пози, доступні, мабуть, лише досвідченим акробатам.

Книгами сюнга в країні захоплювалися всі поголовно, незалежно від матеріального чи соціального статусу, люди похилого віку та молодь, чоловіки та жінки. Уряд Японії не раз намагався позбавити свій народ настільки дешевої та доступної розваги. Однак це призводило лише до зростання хитрощів учасників торгових угод.

Серед книг сюнга безліч шедеврів таких іменитих та талановитих майстрів гравюри, як Моронобу Хісікава, Хокусаї Кацусіка, Іссе Міягава, Сігенобу Янагава, Утамаро Кітагава, Ейсен Томіока.

Автори графічних аркушів гранично відверто, з найдрібнішими анатомічними подробицями зображували моменти інтимних контактів між чоловіками та жінками, чоловіками та чоловіками, жінками та жінками, людьми та тваринами (наприклад, восьминогами, тиграми), жінками, чоловіками та потойбічними істотами…

Сюнга цілком обґрунтовано може вважатися прабатьком таких сучасних жанрів мистецтва, що широко поширилися по сучасному світу, як аніме та манга.

Серия «Сто знаменитых видов Эдо» – «Мейсё Эдо хяккэй» – занимает особое место как в творческой биографии знаменитого художника Андо Хиросигэ (1797–1858), так и в истории японской гравюры в целом. Созданная в 50-е гг. XIX в., она достойно вошла в число лучших произведений гравюры укиё-э.

Первые изображения укие-э появились в XVII веке в Японии, в г. Эдо (современный Токио). Крупнейший город той эпохи, Эдо способствовал расцвету своеобразной городской культуры. Художники живо и ярко отображали радостные стороны жизни горожан. Именно поэтому их работы были известны как укие-э, или "картины изменчивого мира".

В основном термином укие-э называют ксилографии - изображения, которые граверы печатали с деревянных досок, подготовленных по оригинальным эскизам художников. Поскольку гравюры на дереве недороги, их можно было печатать массовыми тиражами. Гравюры отображали широкий диапазон тем: сцены повседневной жизни Эдо, виды достопримечательностей, зарисовки на исторические темы, пейзажи, изображения животных и цветов в разные времена года, эротические картинки, - словом, не было таких сюжетов, которые остались бы неохваченными. Особым спросом пользовались театральные сцены и сюжеты из жизни "веселых кварталов", в которых жители Эдо искали удовольствий и развлечений. Изображения куртизанок, гейш и служанок чайных домов были отдельным направлением в укие-э и назывались бидзин-га ("изображения красивых женщин"). Большой популярностью пользовались также якуся-э, изображавшие актеров театра Кабуки в знаменитых ролях.

Посмотреть англоязычное издание этой книги - Japanese Prints