Художник-принц епохи Відродження
Лукас Кранах Старший створив близько 500 робіт за своє життя. Зі своїми портретами Мартіна Лютера та Філіпа Меланхтона, а також як придворний художник Фрідріха Мудрого, він став одним із найпопулярніших художників Реформації. Водночас Кранах був першим, хто переніс традицію італійського Відродження — оголеної оголеної жінки в натуральну величину — у мистецтво на північ від Альп; його розпусне, ледь завуальоване зображення Венери, богині кохання, свідчить про це. З нагоди великої виставки Кранаха в Музеї історії мистецтв у Відні австрійська письменниця Тереза Преауер досліджує творчість цього зайнятого принца художників від А до Я. Вона зосереджується не лише на мистецтві Кранаха, але й на суспільстві, яке його оточувало, сюжетах, які він малював, та подіях, що сформували його розвиток.
Лукас Кранах Старший (1472–1553) був одним із найплідніших художників, графіків та друкарів німецького Відродження. Придворний художник при дворі курфюрста Саксонії з 1505 року, він присвятив себе не лише релігійним творам, а й міфологічним темам та численним портретам.
Письменниця Тереза Преауер (*1979) вивчала німецьку літературу в Зальцбурзі та Берліні, а також мистецтво в Зальцбурзькому Моцартеумі. Вона пише романи, есе та колонки. У своєму трагікомічному художньому романі «Джонні та Жан» (Вальштайн, 2016) художник Кранах відіграв вирішальну роль.
